На тракторному редукторі новий сальник іноді починає пропускати оливу вже після першої роботи під навантаженням, причина чого може критися в кільцевій канавці на шийці вала, яку залишила стара ущільнювальна кромка. Під шаром трансмісійної оливи таку канавку легко сприйняти за звичайний слід полірування.
Коли ж після заміни сальника знову з’являється витік, зазвичай підозрюють якість нової деталі і доводиться купувати нові запчастини до тракторів, хоча причина може бути зовсім не в них. Масло нерідко проходить уздовж зношеної шийки вала, просочується між сальником і корпусом або стікає з розташованого вище з’єднання, тому перед черговою заміною потрібно точно встановити місце витоку.
Як визначити причину витоку оливи без розбирання редуктора трактора
Для цього корпус очищають від старого мастила та пилу, а потім насухо витирають ділянку навколо ущільнення, а після нетривалої роботи трактора за свіжими слідами визначають, звідки воно витікає. Оглядати вузол потрібно після зупинки деталей, що обертаються.
Подальша перевірка залежить від того, де олива з’являється.
- Якщо трансмісійне мастило витікає між валом і робочою кромкою, перевіряють поверхню шийки, положення вала та стан підшипників.
- Якщо по зовнішньому колу манжети, слід оглянути посадковий отвір. Тут можливі пошкодження корпусу, невідповідність розмірів або перекіс під час запресування.
- Якщо на холодному редукторі все сухо, а після роботи з’являється витік, перевіряють рівень рідини та прохідність сапуна, якщо він передбачений конструкцією.
- Якщо витік посилюється під час обертання або навантаження, перевіряють радіальне биття вала та люфт підшипникових опор.
Чому новий сальник не тримає оливу на зношеному валу
На практиці ми нерідко зустрічаємо вали, які після очищення виглядають цілком справними, однак, при уважному огляді на місці старої манжети помітна вузька блискуча смуга зі слідами зносу. Нова ж потрапляє на ту саму доріжку і не забезпечує щільного контакту по всьому колу, через що олива продовжує просочуватися назовні.
Шийку очищають і вимірюють мікрометром у зоні контакту з сальником та на неушкоджених ділянках вала, а монтажний отвір перевіряють нутроміром.
Для стандартних метричних радіальних манжет застосовуються такі орієнтири (конкретний же допуск слід звіряти з конструкцією редуктора та типом ущільнення).
| Ознака несправності | Контрольний параметр | Що перевіряти |
|---|---|---|
| Масло проходить уздовж вала | Для номінальної шийки 40 мм допуск h11 становить 39,840-40,000 мм. | Мікрометром вимірюють діаметр. Кільцеве зношення оцінюють окремо |
| Олива витікає по зовнішньому колу манжети | Для отвору 70 мм допуск H8 становить 70,000-70,046 мм. | За допомогою нутроміра перевіряють розмір і геометрію посадкового отвору |
| Нова кромка швидко зношується | Для відповідних радіальних манжет рекомендується Ra 0,2-0,5 мкм. | Перевіряють шорсткість контактної поверхні, наявність подряпин та корозії |
| Витік виникає під час обертання | Допустиме биття залежить від діаметра, частоти обертання та конструкції ущільнення | За допомогою індикатора вимірюють биття та порівнюють із допуском конкретного вузла |
При цьому допуск діаметра не визначає допустиму глибину канавки. Вал може відповідати номінальному розміру на сусідній ділянці, але мати помітне зношення безпосередньо під сальником.
Чому манжета трактора починає протікати лише під навантаженням трактора
Якщо шийка справна, а витік виникає під час роботи, перевіряють підшипникові опори. У разі зносу підшипника або порушення його монтажу вал отримує додаткову свободу радіального переміщення, через що робоча кромка манжети вже не може постійно підтримувати розрахунковий контакт із поверхнею.
Характерний приклад можна спостерігати на тракторних піввісях. Поки техніка піднята на домкраті й колесо розвантажене, біля сальника сухо, але після опускання трактора на колеса та прикладання навантаження починає з’являтися трансмісійна олива. У такому випадку необхідно перевірити, наскільки змінюється положення піввісі під навантаженням, хоча сама по собі теча ще не свідчить про несправність підшипника.
- На зупиненому та надійно зафіксованому тракторі перевіряють радіальний люфт.
- Потім закріплюють індикатор відносно корпусу та повільно обертають вал, контролюючи биття.
- Окремо перевіряють його переміщення при прикладенні навантаження до опори. Допустимі значення беруть для конкретної конструкції, оскільки єдиної межі биття для всіх тракторних редукторів не існує.
Якщо підшипники справні, слід перевірити вентиляцію картера. Під час нагрівання трансмісійне масло стає менш в’язким, а забитий сапун заважає вирівнюванню тиску. Для окремих стандартних радіальних манжет допустимий тиск становить до 0,07 МПа при окружній швидкості вала 5 м/с. (це характеристика певних ущільнень, а не універсальна норма для тракторних редукторів).
Сапун очищають або замінюють, якщо під час перевірки виявлено засмічення, а в разі виявлення люфту ремонтують підшипникову опору.
Як усунути повторний витік змащувальної рідини без заміни вала
Якщо підшипники справні, а на шийці виявлено кільцеве зношення, вал не обов’язково замінювати. Для відновлення контактної поверхні використовують спеціальні тонкостінні ремонтні втулки. Такий ремонт доцільний, коли основна геометрія збережена, а пошкодження обмежується доріжкою сальника.
Наприклад, ремонтні втулки SKF Speedi-Sleeve мають номінальну товщину стінки 0,28 мм. Перед підбором вимірюють діаметр неушкодженої частини шийки щонайменше у трьох перерізах. Правильно підібрана втулка перекриває зношену ділянку та дозволяє використовувати сальник вихідного типорозміру. У разі ж вигину вала чи несправної підшипникової опори такий ремонт не допоможе.
Окрема причина повторного протікання пов’язана з пошкодженням манжети під час монтажу. Часто робочий край пошкоджується під час проходження через шліци, шпоночні канавки та гострі сходинки вала і щоб уникнути надрізів, використовують гладку захисну оправку. Перед складанням кромку змащують матеріалом, сумісним з ущільненням та робочою рідиною.
Сальник запресовують рівномірно, контролюючи перекіс, проте іноді механіки намагаються змістити нову манжету глибше або ближче до краю корпусу, щоб робоча кромка потрапила на неушкоджену ділянку шийки. Такий варіант допустимий лише коли конструкція вузла дозволяє змінити глибину монтажу, а нова доріжка відповідає вимогам щодо геометрії та стану поверхні.
Якщо витік не усунути, рівень трансмісійної оливи знижуватиметься, а змащення підшипників і зубчастих передач погіршиться. Крім цього зростуть нагрівання та знос, а наступне розбирання може вимагати вже ремонту самого редуктора.
