Негативна картина складається для України — якщо вірити прогнозам Київської школи економіки, до кінця цього століття нас може залишитися менше 10 мільйонів. Уявіть тільки: країна, яка ще недавно налічувала понад 40 мільйонів, може “стиснутись” до розмірів невеликої європейської держави.
Навіть базовий прогноз ООН виглядає невтішно — 15,2 мільйона українців до 2100 року. Але якщо все піде за найгіршим сценарієм — і демографічна криза не отримає жодної відповіді на державному рівні — цифра може впасти нижче 10 мільйонів.
Це вже не просто цифри, це — питання виживання нації. Та й народжуваність, попри очікуване зростання з 1 до 1,5 дитини на одну жінку, все одно не витягує ситуацію. Щоб країна не зникала з мапи — цього замало.
До 2050 року, кажуть в ООН, нас стане близько 32 мільйонів. А далі — старіння населення. Уже після 2070 року пенсіонерів буде більше, ніж людей працездатного віку. І це — величезний виклик: як утримувати пенсійну систему, медицину, соціальну сферу?
Хто буде працювати, захищати країну, платити податки? Експерти кажуть прямо: без рішучої демографічної політики країну чекає глибока криза. Можливо, вже час говорити про підтримку молодих родин не лише на словах, а справді вкладати в майбутнє.
У наших дітей, садочки, школи, доступне житло й роботу тут, вдома, в своїй країні. Бо інакше — ми просто зникнемо, розчиняючись між статистиками та кордонами.
