Її били, бо вона журналістка. І це – в Україні, у 2025-му. Мова про коломиянку Діану Лаврик – незалежну журналістку, членкиню Національної спілки журналістів. Вона висвітлює гарячі релігійні теми.
Зокрема репортерка звернула увагу на перехід церков від УПЦ МП до ПЦУ. І от уявіть: дівчина приїхала до храму святителя Миколая у селі Верхні Станівці, де мало відбутися перше богослужіння після офіційного переходу громади до ПЦУ.
Але замість молитви — її зустріли дубинки, сльозогінний газ і натовп розлючених людей. Так, Діана знімала, фіксувала все на камеру. Казала: «Я журналістка». Але це тільки розлютило нападників.
Її тягнули за волосся, били, погрожували, намагалися вирвати камеру з рук. Вона дивом вижила. Її врятували парафіяни, втягнувши до храму. Але навіть там не було безпечно — у двері гатили палицями, у вікна летіли камені, в приміщення пустили газ із вогнегасників.
І все це — просто за спробу показати правду. Священник отець Роман, який був там із Діаною, розповідає: це не спонтанний напад. Її били свідомо. Бо вона — журналістка, яка не мовчить.
Національна спілка журналістів України вже заявила про підтримку Діани. Юристи бачать у цій історії серйозні кримінальні статті. Але ми з вами маємо теж бути голосом. Говорити на такі теми та поширювати заради справедливості.
